Перетворення шансу на успіх — історія афганського біженця в Болгарії [1]

Болгарія стала для нього домом. Тому що тут він дихає вільно. Тому що тут він мріє про майбутнє.

Йому 23 роки. Його ім’я залишиться в таємниці. Таліби вбили його батька, а його родина досі перебуває в Афганістані.

Його шлях схожий на шлях майже кожного біженця, але його історія — інша.

Він прибув до Болгарії приблизно півтора року тому після кількох місяців у Туреччині. Добре знає правила, знає, що зареєстрований болгарською владою, чув про регламент «Дублін» [2]. Перші місяці були складними — центри розміщення, процедури та постійно змінювані обличчя людей, які поспішали виїхати до інших країн Європи. А він вирішив залишитися — не жити «десь потім», а тут і зараз.

Завдяки Фонду доступу до прав — ФАР він швидко знайшов роботу. Сьогодні він працює в компанії одного з наших партнерів — лідера у своїй галузі, а роботодавці наводять його як приклад.

За останні місяці він відвідав багато болгарських міст, де компанія має об’єкти. Найбільше йому сподобався Казанлик — через людей, які, коли він ішов вулицями, змушували його відчувати себе одним із них. Обличчя навколо більше не змінюються так швидко. Колеги стали друзями. У вихідні вони разом гуляють і їдять страву з сиром і кашкавалом, назви якої він ще не запам’ятав, але це — його улюблена їжа.

У чому формула його успіху? Щоранку він приходить на роботу з усмішкою, вітає колег і розповідає жарт. Вірить, що щоб тебе поважали — треба поважати, щоб були добрі до тебе — потрібно бути добрим до людей. І треба багато працювати.

Він мріє заощадити гроші та відкрити власну справу. Дізнатися більше про Болгарію та болгар і допомагати розвитку суспільства, яке його прийняло.

Іншим біженцям він хоче сказати: не вірте, що в Європі гроші ростуть на деревах, не поспішайте виїжджати — краще беріться до роботи. Ніхто не знає, що чекає нас у житті, тож важливо бути щасливим тут і зараз.

Сьогодні привітайте колег усмішкою і розкажіть їм жарт. І пам’ятайте: формула — бути добрими з людьми, щоб нас оточували добрі люди.

[1] Ми розповідаємо цю справжню історію біженця, який розпочав роботу в Болгарії за сприяння ФАР як частину нашої кампанії «Історії успіху» в межах проєкту «Доступ до працевлаштування для біженців і мігрантів», що реалізується за фінансової підтримки Болгарського жіночого фонду та Європейського Союзу.
Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Болгарського жіночого фонду, Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури. Ані БЖФ, ані ЄС, ані ЄВАОК не несуть відповідальності за них.

[2] Так званий Регламент «Дублін» (№ 604/2013) регулює розподіл заяв на надання притулку біженцям між державами-членами Європейського Союзу.